Точніше, то солдати РСЧА Кішкар М.І., Родзановський К.Т. загинули після 12 вересня 1941 року, згідно документа з архівах на Кішкар М.І.
Кішкар М.І., Родзановський К.Т. загинули після серпня 1941.
Людмила, цікава інформація по знайденим трьом загиблим радянським солдатам в Білорусі в липні 2026. Доповнює вас. Рештки трьох радянських солдатів знайшли пошуковці Гомельського обласного громадянського об'єднання "Ніколі не забудзем". Рештки цих трьох воїнів знайдені на Мар'їнських висотах (біля замку) в Дубруському районі Гомельської області. Пошуковці двох з них встановили - Кішкар М.І., Родзановський К.Т. Цікаво, зможуть пошуковці встановити третього солдата?
З цікавого. Згідно ЗМІ. У липні 2026 року в Білорусі пошуковці знайшли в ході пошукових робіт рештки трьох військових РСЧА, які загинули на початку війни у 1941 році. Двох з воїнів встановили по особистому пізнавальному знаку, тобто смертному медальйону. Ці солдати народились в Україні. 1).Кішкар Микола Іванович, 1921, с.Велика Павлівна Полтавська область. Призваний 26.03.1941 Горловським РВК Сталінградська (Волгоградська) область. Рядовий, танкіст, м.Новозибково, п/я 9. Зв'язок з рідними перервався 12.09.1941. Считався зниклим безвесті. 2).Родзановський Костянтин Тимофійович, 1921, м.Короп вулиця Берегова б.33 Чернігівська область. Призваний 08.08.1941 РВК Чернігівська область. Сержант, Західний фронт, Діюча Армія, ВППБ літера "Ч"-55, МСП, ППС 692. Считався зниклим безвісті.
Пане Вєтров, ви дійсно праві в тому, що згідно всієї інформації не має можливості встановити хто перший встановив прапор на даху Держпрому 23.08.1943. Зі всієї інформації виходить, що 23 серпня 1943 року в місто Харків входили військові підрозділи і кожен підрозділ ставив на дах прапор. Тоді висновок такий, що за всі роки після війни були балачки, що виставив прапор першим капітан Шевченко зі своїми бійцями. Так і создаються легенди на роки. З повагою.
Лариса, згідно всієї інформації, то немає конкретних людей (солдат, сержантів, офіцерів), які встановили прапор на Держпромі 23 серпня 1943. Вікіпедія видає різні призвища хто міг встановити прапор на Держпромі. Така от ситуація. З повагою.
Прочитав виставлені біографії військових і є цікаві. Прочитав біографію харків'янина і вона теж цікава. Бажанов Юрій Павлович 10(23).04.1905 - 08.01.1975. Народився м.Казетин Бердичівський уїзд Київська губернія РІ. Маршал артилерії, професор, кандидат військових наук. Освіта: Закінчив 1 Московське артилерійське училище. Військово - інженерну радіотехничну академію ППО ім.Говорова м.Харків. Учасник Другої світової війни. З 1941 в бойових діях. На момент березень 1945 Гвардії Генерал- лейтенант артилерії, командуючий артилерією, 39 Армія. Учасник бойових дій Східна Прусія. В квітні 1945 в штурмі Кьонігсберга. Серпень- вересень 1945 приймав участь в розгромі Квантувської армії (Японія), в Маньчжурії. Нагороди - Орден Леніна (2), орден Кутузова (3), орден Суворова 2 ст., орден Червоної зірки (2), орден Червоного прапора і інші медалі. Помер м.Харків. Похований м.Харків.
Вважати дійсним Старший лейтенант, 3-тя ТА Завгородній Микола Іванович. Людмила, з повагою.
З цікавого. Вікіпедія. Історично підняття прапора над будівлею Держпрома під час визволення Харкова 23.08.1943 пов'язане з воїнами 18-ї ГСД, 3-ї ТА серед яких були Гвардії старшина М.П. Кожухов (доля воїна не встановлена), Старший лейтенант (пізніше капітан) Микола Іванович Загородній, 1923, Дніпропетровська область. Вижив, з війни повернувся живим. Історичний факт згідно документів ДСВ.
Джуніо Валеріо Сципіон Боргезе помер 26.08.1974 в Іспанії.
І ще є цікава біографія. Інформація з Вікепідії. Джуніо Валеріо Сципіон Боргезе, 06.06.1906 - 26.08.1906, Італійський військовий, командувач елітної диверсійної 10-ї флотилії MAS (підрозділ і італійських бойових плавців і торпедоносців), політик. Псевдо "Чорний князь". Під його керівництвом диверсанти здійснили низку зухвалих атак на британські кораблі у Середнеземному морі, учасник боїв в Криму в 1942 році. Вижив. За воєнні злочини, за співпрацю з нацистами отримав 12 років в'язниці. Відсидів 4 роки. З 1970 року мешкав в Іспанії. Помер в Іспанії.
Списки воїнів РСЧА (харків'ян, харківців), які потрапили в полон до німців і померли від ран, хвороб в лікарні N 2 місто Біла Церква Київська область. Більшість з цих військових не значиться, або значаться,як зниклі безвесті в Книзі Пам'яті Харківська область. Пишу на російській мові, як записано в документах. 1). Амельянов Иван Андреевич, 1907, г. Харьков улица Рудинская дом 2, гражданский. Поступил в госпиталь 25.10.1941. Умер 29.10.1941. 2).Андриенко Анатолий Иванович, 1912, Харьковская область Богодуховский район село Гуты. Рядовой. Пленен 20.09.1941. Поступил в госпиталь 02.04.1942. Умер 04.04.1942. 3).Антонов Андрей Григорьевич, 1903, г.Харьков ст. Южная. Рядовой. Пленен 10.08.1941. Поступил в госпиталь 02.04.1942. Умер 08.04.1942. 4). Бабенко Максим Михайлович, 1884, Змиевской район поселок Черемушное. Рядовой. Пленен 30.09.1941. Поступил в госпиталь 22.11.1941. Умер 25.11.1941. 5).Бобылев Ефим Степанович, 1904, Харьковская область Балаклавский район село Протопопова. Рядовой. Пленен 23.09.1941. Поступил в госпиталь 13.11.1941. Умер 15.11.1941. 6).Ветченко Алексей Евгениевич, 1905, Харьковская область Харьковский район село Сороковка. Рядовой. Пленен 11.11.1941. Поступил в госпиталь 14.11.1941. Умер 29.12.1941. 7).Гержина Антон Артемович, 1910, г.Харьков Карачаевское шоссе дом 11, квартира 24. Рядовой. Пленен 22.05.1942. Поступил в госпиталь 02.07.1942. Умер 18.07.1942. 8).Дмитриенко Иван Афанасьевич, 1908, Харьковская область Краснокутский район село Китченовка. Рядовой. Пленен 23.09.1941. Поступил в госпиталь 09.11.1941. Умер 15.11.1941. 9).Здоровый Иван Васильевич, 1908. Харьковская область Красноградский район село Березовка. Рядовой. Пленен 23.09.1941. Поступил в госпиталь 15.02.1942. Умер 04.03.1942. 10).Зубченко Федор Васильевич, 1906, Харьковская область Волчански район село Ивановка. Рядовой. Пленен 18.09.1941. Поступил в госпиталь 18.11.1941. Умер 29.11.1941. 11).Калинин Григорий Давыдович, 1905, Харьковская область Краснокутский район село Алексеевка. Рядовой. Пленен 24.09.1941. Поступил в госпиталь 25.11.1941. Умер 23.12.1941. 12). Кузнецов Иван Николаевич, 1907, Харьковская область Первомайский район село Новоегоровка. Рядовой. Пленен 23.09.1941. Поступил в госпиталь 27.03.1942. Умер 19.04.1942. 13).Назаров Яков Григорьевич, 1902, Харьковская область пгт Сахновщина переулок Почтовый дом 13. Рядовой. Пленен 24.11.1941. Поступил в госпиталь 27.11.1941. Умер 24.02.1942. 14).Пахомов Михаил Семёнович, 1905, Харьковская область Балаклеевский район село Протопопова. Рядовой. Пленен 25.09.1941. Поступил в госпиталь 22.11.1941. Умер 17.12.1941. 15).Пронин Максим Владимирович, 1903, Харьковская область Зачепидовский район село Новогородка. Рядовой. Пленен 03.11.1941. Поступил в госпиталь 09.11.1941. Умер 12.11.1941.16).Свистун Михаил Петрович, 1894, Харьковская область Балаклеевский район пгт Савинцы. Рядовой. Пленен 08.09.1941. Поступил в госпиталь 22.11.1941. Умер 28.11.1941. 17). Сердюк Василий Данилович, 1906, г.Харьков проезд Пушкинский дом 4. Рядовой. Пленен 30.10.1941. Поступил в госпиталь 04.11.1941. Умер 09.11.1941. 18). Слипенский Павел Степанович, 1909, г.Харьков Киевский район Журавлёва улица Красного Милиционера дом 19. Рядовой. Пленен 06.09.1941. Поступил в госпиталь 03.11.1941. Умер 06.11.1941. 19).Сухомлин Тимофей Иванович, 1904, Харьковская область Валковский район село Огульцы. Рядовой. Пленен 15.09.1941. Поступил в госпиталь 15.05.1942. Умер 17.05.1942. 20). Фадеев Иван Тимофеевич, 1919, Харьковская область Чугуевский район село Мартово(е). Рядовой. Пленен 18.09.1941. Поступил в госпиталь 20.05.1942. Умер 24.05.1942. 21). Чалый Константин Алексеевич, 1916, Харьковская область Харьковский район село Коротич. Рядовой. Пленен 23.11.1941. Поступил в госпиталь 03.12.1941. Умер 13.12.1941. 22).Шанов Алексей Александрович, 1907, г.Харьков улица Нетеченская дом 97. Рядовой. Пленен 23.10.1941. Поступил в госпиталь 25.11.1941. Умер 02.12.1941. 23). Щербак Никита Прокопович, 1900, Харьковская область Близнюковский район село Якимовка. Рядовой. Пленен 30.10.1941. Поступил в госпиталь 25.11.1941. Умер 29.11.1941. 24).Яцюк Иван Васильевич,1908, Харьковская область Краснокутский район село Козиевка. Рядовой. Пленен 03.09.1941. Поступил в госпиталь 03.11.1941. Умер 05.11.1941. Цей список люб'язно передали київські пошуковці.
Г.О. Алтунян мав гарну кар'єру військового. Пройшов тяжкий життєвий шлях. Людина твердого характеру, людина, яка мала мету. Він приклад для молоді.
Столиця Таджикистана місто Душанбе.
Цікава біографія у харків'янина (харків'ян) колишнього військового РА СРСР. Його біографія з Вікіпедії. Алтунян Генріх Ованесович, 24.11.1933 - 30.06.2005. Народний депутат України першого скликання, політичний в'язень в СРСР.Народився місто Тбілісі Грузія в сім'ї військових. Закінчив Харківське військово-технічне авіаційне училище місто Сталінобад (тепер місто Душанбе) Узбікіствн. Опісля закінчення військового училища мешкав з сім'єю в місті Харків Україна. Майор РА, проходив службу Харківське вище військове авіаційно-техничне училище (ХВВАІУ) викладач. У 1969 році через свої правозахисні переконання та виступи на захист кримських татар, проти політичних репресій. Був звільнений з армії. Заарештований в 1969 році і позбавлений волі на 3 роки. Відбував срок у ВТК в Мордовії. Заарештований у 1980 році. Засуджений 7 років позбавлення волі та 5 років заслання. Відбував срок у ВТТ в Пермській області. Отака доля у цієї людини.
Сослуживец. Він зламався. Він був молодую людиною, хотів жити. Пережив в полоні погані умови, тяжкі умови утримання, це голод, холод, воші, хвороби, відсутність ліків, відсутність лікарів, велика смертність серед солдат полонених, тяжка праця, побої, стукачі і все інше. Його зламали німці, на той час йому було десь 20 років. Ото і вся причина зради. Кінець життя у нього був страшний, мабуть мучився з своїми думками, спогадами. Нажаль так буває в народі кажуть, що його Бог наказав. Така от доля у цієї людини. Одне зрозуміло, Іван Дем'янюк був людиною не глупою, бо щоб розбиратися в техніці то треба мати голову. Він мав голову, тобто йшов по цьому путі цілеспрямовано.
Пане Вєтров,які у вас є думки. Іван Дем'янюк на червень 1941 йому було 17(18) років, можливо закінчив 10 класів. Тобто ще молода людина. Розбирався в автомобілях (мотоциклах). Зразу після закінчення школи був призваний десь липень - серпень 1941 в армію (РСЧА) у зв'язку з тим що почалась війна. Згідно його після війни фотографій, то це був кремезний чоловік, високого зросту. Пішов захищати Батьківщину, воював десь рік, не перебіг же з фронту відразу до німців. Ні не перебіг,бився,воював, мав поранення. Потрапив у полон по причині поранення. Був в таборі радянських військовополонених. Що ж тоді з ним трапилось? Чому перейшов на сторону німців?
Вважати дійсним Рюмін Михайло Дмитрович 01.09.1913 - 22.06.1954. Полковник ДБ СРСР.
З цікавого. Вікіпедія. Були в системі і система їх вбила. Обмін Михайло Дмитрович 09.01.1913 - 22.06.1954.Учасник Другої Світової війни. Старший слідчий КДБ СРСР. Полковник заступник міністра Державної безпеки СРСР. Написав наклеп на свого начальника Абаеумова В.С. в березні 1951. Заарештований у березні 1953, звинувачений у державній зраді. Суд визнав його винним, був страчений.Абакумова Віктор Семенович 24.04.1908 - 19.12.1954. Начальник головного управління контрозвідки "Смерш" (1941-1946). Генерал -полковник,комісар державної безпеки, 2-го рангу. 12.07.1951 був заарештований і звинувачений в державній зраді. Судом визнаненй винним і страчений.
Доля. З простої людини у зрадники. Джерело інформації Вікіпедія. Дем'янюк Іван, 1923, Київська область. Призваний: 1941. Рядовий, солдат. У 1942 обороняв Крим, місто Керч. Отримав поранення, потрапив в полон до німців. Отримувався в таборі "Травники" для радянських військовополонених. Перейшов на службу до німців. Був наглядачем в таборах "Травники" та "Собіблр"для радянських військовополонених. Вижив. Після війни мешкав у ФРН, потім мешкав у США і працював автомеханіком. У 1970 був звинувачений у Голокості. Були судові процеси у Ізраїлі, Німеччині. Суд його визнав винним у співучасті у масових вбивствах. Помер у будинку для літніх людей у Німеччині у 2012 році.